- Баскетбол для американців є фактично національним видом спорту. Напевне, в дитинстві у тебе не було альтернативи заняттям баскетболом?

- Так, за винятком нетривалого періоду, коли я пробував грати у бейсбол, саме баскетбол був для мене спортом номер один. Займатися почав десь років з семи, а коли закінчував школу, прийшло усвідомлення того, що моя мрія – грати у баскетбол на професійному рівні – може стати реальністю. 

- Високий зріст ти, мабуть, успадкував від батьків. До речі, хтось у сім'ї мав відношення до спорту? І чи не заважав баскетбол навчанню?

- Мої батьки вище середнього зросту, але я їх давно перегнав (сміється). До спорту вони відношення не мають, мати працює у крамниці, а батько – водієм-далекобійником. А оскільки я – єдина дитина у сім'ї, то спортивною її назвати важко. Що стосується навчання, то у відмінниках не ходив, але й задніх не пас. Окрім занять спортом у школі подобалися фізика і біологія. З дисципліною проблем ніколи не було, я був "good boy". 


- Атланта, звідки ти родом, досить спортивне місто. Мабуть ти й навчався разом з якимись "зірками"?

- Ні, я щось не чув про те, що з моєї школи виходили великі спортсмени. Зараз троє моїх друзів-баскетболістів грають за межами Сполучених Штатів – один в Японії, двоє інших – у Франції. Тепер до них приєднався і я. 


- Отже до того, як приїхати до Дніпродзержинська, ти жодного разу не виїжджав зі США? 

- Після закінчення університету я підписав перший професіональний контракт з канадським клубом "Галіфакс Рейнмен", який грає в лізі АВА. Але у цій лізі грають переважно американські команди і лише три – з Канади. Тож, можна сказати, фактично грав вдома. І поїздка в Україну для мене справді є першою закордонною. 


- І нових вражень, особливо на початку твого перебування в Україні, гадаю, у тебе вистачало?

- Звичайно. Про Україну я раніше нічого не знав, вона дуже відрізняється від Америки. Але найбільше попервах мені дошкуляв холод, адже грудень, як потім з'ясувалося, це початок зими. З часом трохи призвичаївся, але все одно незвично. Адже у мене, в Атланті, снігу немає взагалі! А от українська їжа мені смакує, особливо подобається борщ. 


- А дівчата?

- (навіть не чекаючи на переклад) Дуже гарні. Мені сказали, що українки вважаються одними з найвродливіших у світі – цілком згодний. 


- То може ..?

- Та ні, в Атланті мене чекають подруга Аманда і дворічний син Амір. Дуже скучив за ними, при першій-ліпшій нагоді спілкуюся з родиною по телефону і скайпу. 


- А що робиш у вільний від баскетболу час, крім, звичайно, спілкування з рідними?

- Переглядаю фільми, якихось пріоритетів немає, дивлюся всі жанри. Також спілкуюся і з партнерами по команді, у першу чергу, звичайно, з Джеєм (Алленом), з Ромою (Луценко) і Стасом Диким. 

- А російську мову за цей час хоч трохи вивчив?

- Чуть-чуть (вимовляє це, наче справжній "москаль"). Спочатку у крамницях та інших місцях розмовляв виключно мовою жестів, зараз вже можу вимовити слова частого вжитку. 

- Давай повернемося до власне баскетболу. Яким тобі видався рівень першості УБЛ у порівнянні, скажімо, з лігою, у який ти грав?

- Український баскетбол має досить пристойний рівень, він набагато вище ліги АВА. Це стосується і вміння окремих виконавців, і командних взаємодій. В АВА командної гри практично немає, гравці грають кожен сам для себе, задля власної статистики. 

- А що ти можеш сказати про "ДніпроАЗОТ" у порівнянні з іншими командами?

- Я розумію, що "ДніпроАЗОТ" – команда нова, їй потрібен час, щоб вийти на високий рівень, але потенціал у неї є. Якщо додати до складу кілька гравців високого класу, вона зможе грати на рівні кращих колективів ліги. Можу сказати, що в АВА "ДніпроАЗОТ" став би чемпіоном, оскільки за рівнем командної гри переважає всі клуби ліги. 

- Практично після кожного матчу ти спілкуєшся з американськими гравцями команд-суперниць. З ними доводилося зустрічатися раніше?

- Ні, нікого з американців, що грають в Україні я раніше не знав, але з деякими знаходяться спільні друзі. 

- Дніпродзержинським вболівальникам ти вже продемонстрував володіння різними елементами гри – досить стабільний кидок з будь-якої відстані, потужний стрибок, який ставить величезні проблеми нападаючим суперників, "швидкі" руки. А що ти сам відносиш до своїх сильних сторін, і в чому ще хочеш вдосконалитися? 

- Найбільше мені подобається робити блокшоти і данки. А коли "пішов" кидок, з задоволенням роблю триочкові. Втім, над цим компонентом ще потрібно багато працювати, до того ж хотілося покращити і дриблінг. 

- Окрім баскетболу любиш дивитися якісь інші види спорту?

- Баскетбол можу дивитися у будь-який час. Також подобається американський футбол, але в Україні він, здається, не дуже поширений. 

Тут до бесіди підключається Георгій Ступенчук, який до цього виконував роль перекладача. 

- У лютому ми проводили збір у Алушті і два дні команда грала у футбол. У перший день Чед тільки стояв і дивився за чудернацьким, на його погляд, видом спорту. Але наступного дня з задоволенням прийняв участь у грі і навіть забив гол.

- Після домашніх матчів вболівальники довго не відпускають тебе, залюбки фотографуючись поруч. А під час гри чуєш скандування свого прізвища після власних вдалих дій і як взагалі оцінюєш дніпродзержинських вболівальників? 

- Вони супер. Навіть на деяких виїзних поєдинках їхня підтримка доволі відчутна. А що стосується скандування, я його, звичайно, добре чую і це додає мені додаткову енергію. 

- Які у тебе мрії у спорті та у житті загалом? З ким би ти хотів поспілкуватися, якби мав таку можливість?

- Мрію грати у баскетбол якомога довше і дуже хочу стати чемпіоном, не має різниці де. А у житті прагну навчити сина якомога більше хорошому, щоб він виріс порядною людиною. І бути поруч з ним постійно. Дуже хочеться поспілкуватися з нинішнім президентом Сполучених Штатів Обамою, а з тих, хто жив раніше – з Мартіном Лютером Кінгом і своїм дідусем, якого я ніколи не бачив. 


Андрій Бородін, прес-служба "ДніпроАЗОТу" 

Справка:

Народився 24 липня 1982 року в Атланті (Джорджія, США).

Грав за команди університету Сент-Эндрюс (Північна Кароліна, США), "Галифакс Рейнмен" (Канада).

В "ДніпроАЗОТ" з 2008 года. 

Кар'єра:
2000-2001: Джорджія Періметер (ЮКО): 10.0 очок, 6.0 підбирань. 3.0 блок-шотів
2001-2002: Джорджія Періметер (ЮКО): не грав, відвідував лекції
2002-2003: Джорджія Періметер (ЮКО): 13.0 очок, 8.0 підбирань, 3.0 блок-шотів
2004-2005: Сент-Aндрюс (НCAA2): 12.0 очок, 6.0 підбирань, 2.0 блок-шотів
2005-2006: Сент-Aндрюс (NCAA2): 15.0 очок, 8.0 підбирань, 3.0 блок-шотів
2006-2007: "Реінмен" (Халіфакс) (Канада-AБA): 10.0 очок, 5.0 підбирань, 1.7 блок-шотів
2007-2008: "Реінмен" (Халіфакс) (Канада-AБA,1T), залишив клуб в лютому 2008: 18 ігор: 6.8 очок, 4.1 підбирань, 0.8  передач, 0.9 перехоплень, 1.3 блок-шотів, відсоток з гри: 48.5%, відсоток триочкових: 36.4%, відсоток штрафних:  75.0%
2008-2009: в грудні 2008 підписав угоду з СK "ДніпроАЗОТ" (Дніпродзержинськ, Україна, УБЛ, стартова п'ятірка)

Нагороди/Досягнення:
Збірна турніру ЮКО -01, 03
Почесна відзнака CВAC -05, 06